Міністр Внутрішніх Справ Арсен Аваков

Протягом 6-ти останніх років змінюються Президенти та уряди, а він залишається незмінним та незамінним. Коли тільки формувався уряд при Президентові Зеленському, Авакова призначили міністром внутрішніх справ тимчасово - на пів року. До того ж, Зеленський спробував перевести Національну Гвардію у власне підпорядкування. Однак згодом, голова держави відмовився від цих планів і залишив Нацгвардію у складі МВС.
 
На додачу, у парламенті на засіданні профільного комітету зареєстрували та затвердили законопроєкт, що наділяє МВС статусом суб'єкта системи воєнної розвідки з закритим бюджетом та агентами за межами України. Очікувана ж реформа Міністерства Внутрішніх Справ фактично провалилася.
 
На відміну від Зеленського, прості українці Авакова не люблять. За даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова: "74% громадян України не довіряють нинішньому міністру МВС. Гірше, ніж до Авакова, українці ставляться лише до екс-президента Петра Порошенка та Віктора Медведчука." Та це й не дивно. Міністра Авакова на посту спіткали ряд скандалів. Ще за часів Порошенка, була сумнозвісна історія з "рюкзаками Авакова", коли Нацгвардії закупили рюкзаки поганої якості за завищеними цінами. Авакову дорікали у бездіяльності при розслідуванні замаху на активістку Катерину Гандзюк. Найгучніша справа - фальсифікація доказів при арешті підозрюваних у справі журналіста Павла Шеремета.
 
Та навіть попри такі провали, Зеленський на виступі перед парламентською фракцією "Слуга народу" називає пана Авакова "одним з найефективніших чиновників". В чому секрет такої симпатії?
 
Перше, що виділяють політологи - Арсен Аваков є близьким другом олігарха Ігоря Коломойського, якого називають реальним керівником України. Друге - замінити Авакова просто ніким, бо саме він має неабиякий досвід керівництва міністерством під час воєнного конфлікту у країні. Та найголовнівше, Зеленський просто боїться Авакова. За словами політемігранта Володимира Скачко: "За Аваковим стоять десятки тисяч політичних бойовиків, неонацистів, організованих в політичні партії типу "Національного Корпусу" на базі полку "Азов". В будь-який момент вони можуть виступити як у ролі опори нової влади, так і силою, спрямованою на її знищення."