Свобода слова, Україна, 2019

Журналістська спільнота переконана - саме безкарність провокує нові напади та вбивства журналістів. Так, за 2018-й рік правоохоронці розпочали досудове розслідування 258 кримінальних проваджень щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів, до суду ж передали лише 26.
 
Професія журналіст залишається однією з найнебезпечніших в Україні. За даними Інституту Масової Інформації, від початку 2019 року в Україні стався 191 випадок порушень свободи слова. Дві третини з них - фізичні напади на журналістів. Жодних позитивних змін за нової влади також не відбулося. Про це говорить щомісячний моніторинг ІМІ.
 
Тривожним сигналом для себе вважають журналісти і поведінку нової владної верхівки. Одразу після інаугурації Володимира Зеленського, глава Адміністрації Президента Андрій Богдан заявив - нова влада може взагалі обійтися без преси та спілкуватимся з народом через соціальні мережі.
 
Ще більш резонансний випадок стався наприкінці вересня цього року. Прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель штовхнула журналіста-розслідувача Сергія Андрушка, щоб завадити поставити питання щодо телефонної розмови українського президента з американським главою держави Дональдом Трампом.
 
Масла у вогонь у цій ситуації додав сам Зеленський. Він розкритикував поведінку журналіста програми "Схеми: корупція в деталях" Андрушка та не засудив дії Мендель. Таким чином, український президент фактично ров'язав руки іншим представникам влади не рахуватися з правами журналіста на отримання суспільно-важливої інформації та показав на власному прикладі, що за це можновладцям - нічого не буде.
 
Ланцюгова реакція не забарилася. Парламентарі наслідують приклад президента. Нещодавно журналістам погрожував народний депутат від партії "Слуга народу" Богдан Яременко, який обурився, що фоторепортери сфотографували і оприлюднили його інтимне листування з повією під час засідання парламенту.
 
Голова громадської організації "Центр громадянських свобод" Олександра Матвійчук головним ризиком журналістів в інтерв'ю DW назвала "задавнену системну проблему безкарності". Вона переконана, це перш за все, слабкість самих державних органів, які лишилися нереформовані і не можуть, а часто і не хочуть проводити ефективні розслідування. Олександра Матвійчук також згадала про збільшення жорстокості нападів на журналістів під час виборчих кампаній і загострення суспільних протиріч внаслідок збройного конфлікту на Донбасі. А на місцях журналісти і далі полишені сам на сам зі зрощенням бізнесу і влади з місцевими правоохоронними органами, підсумувала Матвійчук.
 
Єдиний хто цінує роботу журналістів-розслідувачів і незалежних журналістів в Україні - прості українці. Адже, фактично, їхні журналістські матеріали - єдина можливість дізнатися правду. Так, згідно серпневим загальнонаціональним дослідженням громадської думки України Фондом "Демократичні  ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології, 70 % українців цінують подібні розслідування, бо вони викривають корупцію і критикують зловживання влади на усіх рівнях.