Сенсація від МВС, розслідування вбивства Павла Шеремета

Поліцейська держава - суспільний устрій, за якого влада жорстко (у тому числі за допомогою репресій) намагається контролювати соціальне, економічне та політичне життя громадян. Для цього владою утримуються багаточисельні правоохоронні органи та пенітенціарна система для "незручних". Це визначення з енциклопедії, на жаль, все частіше характеризує Україну. Адже саме так виглядає справа з розслідуванням вбивства Павла Шеремета.
 
Згодом, численні судові засідання у даній справі показали, що у поліції немає ані імен замовників, ані переконливого мотиву - навіщо це було виконавцям. Однак це не завадило судді Сергію Вовку відправити до тюрми дитячого хірурга Юлію Кузьменко та соліста рок-групи "Riffmaster" Андрія Антоненка до 8 лютого, а також воєнного медика Яну Дугар тримати під домашнім арештом. Немає і переконливих доказів причетності до справи обвинувачених.
 
За версією Міністерства Внутрішніх Справ та Генеральної прокуратури, авто Павла Шеремета підірвали відомі волонтери. Начебто Андрій Антоненко організував праворадикальну банду ще коли знаходився в зоні АТО.  На думку правоохоронців, він захопився ультранаціоналістичними ідеями та почав культивувати велич арійської раси. Саме тому, Антоненко вирішив вбити журналіста та ведучого радіо "Вести" Павла Шеремета.
 
До складу банди, за словами правоохоронців, і входили відомі волонтери та активісти Дугар та Кузьменко. Начебто, Яна Дугар проводила розвідку - знімала на телефон усі камери вуличного стеження в місцях скоєння злочину. А Юлія Кузьменко прикріпляла до автівки журналіста вибухівку та приводила її до дії.
 
Cеред доказів причетності Кузьменко до справи Шеремета правоохоронці назвали, що начебто її хода дуже схожа на ходу вбивці журналіста та те, що телефон Юлії Кузьменко в ніч скоєння злочину не працював кілька годин. Також часто розмовляючи по телефону, Юлія Кузьменко висловлювала своє незадоволення владою Володимира Зеленського. Тож, правозахисники та активісти вважають, що вона постраждала через свою політичну позицію і через те, що вільно висловлювала її скрізь. Та найбільше громадськість шокувала основна версія слідства - вбивство з метою дестабілізації в країні. На думку численних юристів, ці "докази" ні про що не свідчать.
 
На прикладі Юлії Кузьменко можна зрозуміти як влада розправляється з людьми "незручними" для неї. До вручення їй обвинувачень та відправлення до СІЗО, Юлія Кузьменко була унікальним дитячим кардіохірургом кращого в Україні кардіоцентру Міністерства Охорони здоров'я. Окрім того, вона ще й була завідуючою відділення Дитячого кардіоцентру в Охматдиті. На її рахунку тисячі врятованих дітей.
 
17 грудня 2019-го року Всеукраїнське лікарське товариство звернулося до Президента з публічним зверненням. В ньому провідні українські лікарі просять звільнити Юлію Кузьменко: "Українська судова система і прокурори по суті позбавили можливості якщо не сотні, то як мінімум десятки українських дітей бути врятованими, чим прирекли їх на неминучу смерть. Хто за це відповідатиме? Нам, українській лікарській спільноті, відомо, що такого рівня професійних лікарів як Юлія Кузьменко в Україні одиниці." Вступилися за Кузьменко ще 56 чоловік – нардепи, волонтери, герої війни – брали її на поруки. Алібі Юлії підтверджено. Жодних доказів причетності до злочину прокуратура не надала. Повна співпраця зі слідством Юлії. Вирок – утримувати в СІЗО.
 
Соціальні мережі в Україні спалахнули повідомленнями: "Діти чекали на операції. Що з ними тепер?", "Я щиро бажаю суддям, прокурорам, Авакову і Зеленському – хай ваші діти опиняться в такій ситуації, коли нагально буде потреба такого спеціаліста, як Юля Кузьменко, а його не буде", "Судової системи, рівно як і прав людини в цій країні більше нема." Однак, що до горя простих українців представникам влади, які себе та своїх дітей народжують та лікують виключно за кордоном.
 
22 грудня 2019 року на Майдані незалежності відомі музиканти та активісти провели акцію протесту на підтримку підозрюваних у справі Шеремета - Яни Дугар, Юлії Кузьменко та Андрія Антоненка. Пікетувальники принесли плакати зі слоганами: "Я не вірю", "Білими нитками" та "Хто наступний?" Зі сцени протестувальники відверто говорили про те, що це "політична справа і розправа над інакомислячими."
 
Відреагувала на події в Україні і світова спільнота. Тимчасовий уповноважений у справах США в Україні Вільям Тейлор зауважив, що справа про вбивство Павла Шеремета може виявитися складнішою, ніж здавалося слідству. Вільям Тейлор додав, що Міністр МВС Аваков, можливо, й сам не впевнений в причетності до злочину тих осіб, які затримані як підозрювані. Вільям Тейлор, тимчасовий уповноважений у справах США в Україні: «Аваков провів дуже докладний брифінг для нас, іноземних послів. Однак, я читаю, що пише українська преса, і прекрасно розумію, що є питання... Він (Аваков) не повідомив нам про свої висновки, але він сказав, що попереду "багато роботи". Тому, я дійсно не думаю, що він і сам впевнений". Пише "Європейська правда".
 
Підсумовуючи вищесказане, можна з сумом константувати - Україна таки перетворилася на поліцейську державу. Про це ще у вересні написав кандидат юридичних наук та колишній правоохоронець Михайло Пластун. За його словами, у світі є дві моделі розвитку держави - соціальна та поліцейська. В першому випадку, держава основну частину державних коштів спрямовує на розвиток медицини, освіти та соціальні програми для найбільш незахищених верств населення. У випадку з поліцейською державою - бюджетні гроші спрямовуються переважно на правоохоронну та пенітенціарну системи для боротьби з "незручними".
 
М. Пластун вважає, що останні 4 роки (це почалося ще за правління Порошенко) Україна перетворюється на поліцейську державу. Як приклад, Михайло Пластун наводить кількість коштів, які Україна витрачає в день на утримання 1 в'язня - 147 гривень, на утримування студента - 82 гривні, школяра - 57 гривень і хворого у лікарні - 31 гривня в день. Тобто, на в'язнів Україна витрачає в 2-3 рази більше грошей, ніж на школярів, студентів та хворих.
 
Пластун також акцентує на тому, що за останні 4 роки в геометричній прогресії росте бюджетне фінансування правоохоронних органів.

• Нацполіція - за 3 роки з 16 мільярдів до 25 мільярдів гривень;
• НАБУ - за 3 роки з 773 мільйонів до 863 мільйонів гривень;
• САП - за 2 роки з 116 мільйонів до 118 мільйонів гривень;
• Генпрокуратура за 4 роки з 3 мільярдів до 7,2 мільярдів гривень.

 
Висновок напрошується сам собою - українській владі вигідне фінансування правоохоронців (каральних органів) та в'язнів; освіта та медицина її цікавлять мало. В усякому разі, на них виділяється в 2-3 рази менше грошей.
 
Тож, за такої системи мати свою думку, яка не подобається владі та вільно її висловлювати - небезпечно. На прикладі Юлії Кузьменко бачимо, що не допоможуть ані підтримка громадськості, ані висока посада та значні досягнення. Влада за допомогою правоохоронців роздавить тебе за лічені години, кине до в'язниці, приписавши справу яка "шита білими нитками". Так виглядає поліцейська держава.
 
Післямова. Варто зазначити, що ще у 2017-му році журналісти провели своє власне розслідування у справі вбивства колеги - Павла Шеремета. Прийшли до невтішних висновків - під час закладення вибухівки під авто журналіста, поряд чергували автомобілі з працівниками СБУ.